На підставі аналізу діагностичної ефективності доведено доцільність сумісного застосування цитологічного та кольпоскопічного методів дослідження стану кукси шийки матки у жінок після субтотальної гістеректомії. Виявлено, що у 93 % жінок після даної операції виникає патологія кукси шийки матки, особливо у випадку оперативного втручання до настання менопаузи. Зазначено, що питома вага випадків передраку та раку кукси шийки матки після субтотальної гістеректомії без придатків (24,05 %) майже в 1,5 рази перевищувала відповідний показник у групі пацієнток після субтотальної гістероваріоектомії (15,53 %). З'ясовано, що ступінь вираженості атрофічних процесів після субтотальної гістеректомії визначається фактом видалення або наявності яєчників. На підставі гормональних досліджень пацієнток після субтотальної гістеректомії не виявлено істотної різниці їх показників залежно від наявності або відсутності фонових та передпухлинних процесів кукси шийки матки. Під час проведення імуногістохімічного аналізу біоптатів встановлено суттєві відмінності у вираженості експресії рецепторів до статевих стероїдних гормонів у вказаних підгрупах жінок. Патогенетично обгрунтовано, розроблено та апробовано комплексні методи диференційованої корекції трофічних розладів після субтотальної гістеректомії, що забезпечують швидкий та стійкий клінічний ефект.

• Луценко Світлана Іванівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"