З використанням морфологічних методів встановлено, що парацетамол діє переважно гіпоксично та пошкоджує перивенозні гепатоцити, найбільші зміни викликає в сироваткових ферментах глутаматдегідрогенази та ізоцитратдегідрогенази та ферментів мікросомальної фракції печінки - NADPH-редуктази та карбоксилестерази. Встановлено, що аліловий спирт діє токсично та уражує переважно перипортальні гепатоцити, викликає найбільші зміни з боку аланінамінотрансферази, ГГТП і кислої фосфатази сироватки крові, мікросомальної Г-6-Ф-ази та вмісту ретинолу в печінці. На ізольованих гепатоцитах встановлено, що токсична дія парацетамолу тісно корелює з активністю цитохрому Р4502Е1 та гальмується інгібітором цього ферменту кобальту хлоридом. Визначено, що токсичність алілового спирту не залежить від активності цитохрому Р450, а тісно пов'язана з активностями алкогольдегідрогенази (пряма кореляція) та альдегіддегідрогенази (зворотна кореляція). Надано морфо-функціональну оцінку захисної дії селеніту натрію, дибунолу та мексидолу та встановлено зональну специфічність в їх дії, зокрема, селеніт натрію більш ефективно попереджує центролобулярні пошкодження печінки, а мексидол - перипортальні. На підставі співставлення даних морфологічного аналізу з даними біохімічних досліджень зазначено цілком задовільну кореляцію.

• Паламарчук Ольга Всеволодівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"