У контексті національних культурно-освітніх процесів другої половини XIX - 1930-х рр. уперше проведено цілісний аналіз педагогічно-просвітницької складової ідеології українського жіночого руху Західної України та розкрито шляхи її практичної реалізації у межах австро-угорської, польської, румунської та чехословацької держав. На підставі аналізу архівних джерел і опублікованих матеріалів установлено, що організоване західноукраїнське жіноцтво створило самобутню концепцію освіти та формування національно-громадянської свідомості жінки-українки, піднесення авторитету в родині та суспільстві жінки-матері та відповідну систему форм, методів і засобів освітньо-вихової діяльності. Виявлено, систематизвано та теоретично обгрунтовано найважливіші положенння творчої спадщини педагогів - активних учасниць жіночого руху, які визначали мету, завдання, зміст жіночих культурно-освітніх організацій регіону в галузі родинного та громадського дошкільного виховання, розвитку національної школи, позашкільних опікунсько-виховних закладів, забезпечували утвердження духовних, гуманістичних, демократичних цінностей освіти та виховання дітей і молоді.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Нагачевська Зіновія Іванівна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"