В контексті художніх напрямків романтизму та неоромантизму досліджено масив історичної драматургії І.Карпенко-Карого: драму "Бондарівна", комедію-жарт "Паливода XVIII століття", мелодрами "Лиха іскра поле спалить і сама щезне" та "Гандзя", драму "Мазепа", трагедію "Сава Чалий". Розглянуто прийоми сюжето- та характеротворення, тип драматичного конфлікту. Установлено стильові прийоми експресивної (романтичної) виразності. Визначено роль і місце образу романтичного героя-борця, оборонця народу та вітчизни, осмислено функціонування наскрізної антиномії герой - антигерой у загальній структурі п'єс. Простежено збагачення драматургії формами та засобами психологічного аналізу (елементи неоромантизму), підкреслено роль епічних і ліричних елементів у розширенні зображувальних можливостей драми.

• Чернікова Лідія Федорівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"