Розвинуто поняття цивільно-правового захисту. Запропоновано тезу, що цивільно-правовий захист є не сукупність заходів захисту чи діяльність щодо їх застосування, а певний результат цієї діяльності. Запропоновано дефініційне визначення права учасників цивільних правовідносин на самозахист, яким є можливість особи у разі порушення свого цивільного права або інтересу іншої особи, виникнення реальної загрози такого порушення застосовувати доцільну та адекватну протидію, яка не заборонена законом. Обгрунтовано, що характерними ознаками права на самозахист є: можливість самостійно здійснювати захист, не звертаючись до юрисдикційного органу, наявність порушення чи створення реальної загрози порушення прав або інтересів, можливість реалізації за допомогою заходів, які відповідають загальним або спеціальним критеріям правомірності, що відрізняє самозахист від самоуправства. Розглянуто питання визначення об'єктів цивільно-правового самозахисту. Розкрито суть категорій "спосіб захисту", "засіб захисту", "захід захисту". Розвинуто визначення загальних критеріїв правомірності самозахисту, а саме: заходи самозахисту не повинні бути заборонені законом і суперечити моральним засадам суспільства; заходи захисту мають відповідати змісту права (інтересу), яке порушено, чи відносно якого існує реальна загроза порушення, характеру дій, якими воно порушено чи якими створена загроза порушення, наслідкам порушення, які наступили або могли реально наступити.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Антонюк Оксана Іванівна (економічні науки)
• Антонюк Олена Ігорівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"