Висвітлено теоретичні проблеми регулювання мовної діяльності суспільства, співвідношення дескриптивного та прескриптивного підходів щодо мови. Визначено статус та характерні ознаки прескриптивного підходу у науці про мову на тлі основних тенденцій розвитку лінгвістики у XIX - XX ст., узятих у перспективі загальнонаукових тенденцій розвитку гуманітарного знання. Вияви соціальної активності щодо мовних питань розглянуто як різновид метамовної рефлексії та досліджено у логіко-лінгвістичному та культурно-семіотичному аспектах. Вперше запропоновано варіант логічної інтерпретації лінгвістичних прескрипцій як таких, що мають деонтичну модальність та належать до логіки норм і дій. Наведено основні характеристики функціонально-комунікативного підходу до мови та визначено тенденцію розвитку соціолінгвістичних досліджень стосовно аналізу дискурсу. Особливу увагу приділено теоретичним проблемам мовної норми. З метою дослідження динаміки нормалізаційних і кодифікаційних процесів розроблено та застосовано модель лінгвістичної свідомості, яка дозволяє описати, а також пояснити мовні конфлікти у зв'язку з відповідними системами ціннісних орієнтацій та культурними стереотипами. Встановлено, що соціонормативний (функціонально-комунікативний) аспект розгляду мовних питань поєднано з їх когнітивною інтерпретацією. Висвітлено вплив діахронічної семантики метамовних позначень на етноспецифічний тип поглядів на мову. На матеріалі мовних реформ у різних країнах проаналізовано механізми маніпулювання мовою, проблеми влади та ідеології.

• Яворська Галина Михайлівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"