Показано, що інтенсивність процесів біосинтезу та деградації ядерної ДНК карциноми Герена та печінки у щурів на фоні передуючого трансплантації пухлини фракціонованого опромінення в малих дозах залежить від стадії онкогенезу та періоду після зняття радіаційного чинника. На фоні цих змін визначено можливі віддалені наслідки фракціонованого опромінення в малих дозах та інтенсифікованого росту злоякісного новоутворення в організмі пухлиноносія. Розглянуто фракційний склад позаклітинної ДНК в сироватці крові попередньо опромінених щурів-пухлиноносіїв, виявлено та охарактеризовано на різних етапах онкогенезу дві фракції розмірами 21 т.п.н. та від 2 т.п.н. і менше. Встановлено, що щоденне введення 3-(5-аміноурацил)-5,6-бензокумарину в дозі 6 мг/кг протягом семи діб порушує стабільність ядерної ДНК, зумовлюючи підвищення ДНКазних активностей та появу високомолекулярних фрагментів розмірами від 50 т.п.н. в ядерній фракції гомогенатів карциноми Герена та печінки. За таких умов інтенсивність деградації ядерної ДНК пухлини є вищою у порівнянні з печінкою, що може бути основою цитостатичної активності досліджуваного засобу.

• Шмараков Ігор Олександрович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"