Розроблено математичні моделі для прогнозування поточних значень температури у процесі передачі чавуну з корекцією коефіцієнтів апроксимації залежно від зміни умов транспортування. Створено структурну схему автоматизованої системи управління (АСУ), яка дозволить вчасно приймати рішення для виконання технологічних операцій і транспортування ковшів. Запропоновано методику визначення коефіцієнта акумулювальної здатності, футерівки чавуновізного ковша. Установлено, що у процесі служби ковша внаслідок її взаємодії з чавуном, збільшується значення цього коефіцієнта, що знижує акумулювальні здатності футерівки. Одержано взаємозалежність температури контакту футерівки з розплавом і товщиною активного шару футерівки, що дозволило сформулювати визначення тепла на акумуляцію кладкою. Запропоновано заходи щодо скорочення втрат тепла чавуном, що дало змогу підвищити кінцеву температуру металу на <$E25~ symbol Р roman C>. На підставі аналізу термодинамічних і кінетичних умов, що впливають на ефективність десульфурації, запропоновано двоступінчасту обробку у заливальному ковші, а саме: перший ступінь - вапном до 0,02 % S, а потім - магнієм до 0,001 і 0,003 % S. Розроблено метод порівняльної оцінки десульфурувальних реагентів, який дозволяє за їх зіставлення запропонувати економічно вигідну технологію. У разі підвищення кінцевої температури чавуну на <$E25~ symbol Р roman C> економічна ефективність може складати близько 0,35 грн/т сталі. За умови використання двоступінчастої обробки у заливальному ковші та заміни магнію вапном очікувана економічна ефективність може становити 0,52 - 4,00 грн/т чавуну.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"