Розроблено спосіб добору стоколосу безостого на солевитривалість. Наведено результати вивчення порогу сольової токсичності для даної культури. Виділений солестійкий матеріал пройшов оцінку на посухостійкість за польових умов. Виявлено, що успадкування кількісних ознак стоколосу безостого у доборі на посухо-солевитривалість залежить від генотипу вихідного матеріалу та впливу умов довкілля і має різні значення. Доведено, що повторний добір рослин стоколосу безостого за довжиною пагонів та рівнем розвинення кореневої системи у фазі сходів на фоні підвищеної мінералізації поживного розчину, сприяє виявленню більш солевитривалих біотипів з підвищеними показниками основних господарсько-цінних ознак. Створено генетичну колекцію посухо-солевитривалих форм стоколосу безостого. Проведено оцінку в селекційних розсадниках і під час попереднього сортовипробування виділених селекційних номерів. Внаслідок селекційної роботи створено солестійкі номери, на основі яких виділено 3 - 5 компонентні синтетичні популяції Сиваш-1, Сиваш-2, Сиваш-3.

• Ілляшенко Наталія Олександрівна (сільськогосподарські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"