Досліджено становлення та розвиток творчості О.Кобця (Варавви) в аспекті еволюції проблематики та поетики від 1910-х до 1960-х рр. Проаналізовано поєднання традиціоналізму та рис літертурного модернізму (збірка "Ряст"), становлення лірики й епосу письменника як художньої індивідуальної системи ("воєнна" й табірна творчість). Розкрито антитоталітарний, національно-патріотичний пафос, екзистенціальну проблематику збірок "Під небом чужим", "З великих днів", драматичного етюду "В Тарасову ніч". Висвітлено засоби їх художнього втілення, оригінальність Шевченкіани Кобця. Розкрито новаторство письменника у романі "Записки полоненого" (в тематиці, характеротворенні, стилі та ін.), історичну ідентичність і біографізм твору. Охарактеризовано генезу, жанрову природу, психологічне мотивування у "малій прозі" О.Кобця 1920 - 1960-х рр., підкреслено її ліро-драматизацію, самобутність манери автора, константність її філософської та релігійної основи. На підставі різностороннього аналітично-синтетичного дослідження, мікроаналізу сформульовано висновки щодо особливостей розвитку О.Кобця-лірика й епіка, точність його історіософських прозрінь, глибину символіки державницького та людинознавчого характеру.

• Погребенник Ярослава Володимирівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"