Розглянуто поняття, суть та процесуальний порядок провадження дізнання. З урахуванням сучасних поглядів, теоретичних концепцій кримінально-процесуального права, норм Конституції, чинного кримінально-процесуального законодавства, відомчих нормативних актів проаналізовано та досліджено особливості функціонального призначення органів дізнання, їх правового статусу, а також правові аспекти їх кримінально-процесуальної діяльності з прийому, перевірки та вирішення заяв та повідомлень про злочини, провадження та закінчення дізнання, здійснення протокольної форми досудової підготовки матеріалів. На підставі цього зроблено висновок, що органи дізнання є носіями двох кримінально-процесуальних функцій: основної - розслідування кримінальних справ у формі дізнання та допоміжної - сприяння іншим суб'єктам, які ведуть процес. Запропоновано нормативну модель статей, які регламентують порядок провадження та закінчення дізнання як початкової форми досудового розслідування, а також процесуального статусу органів дізнання, начальника органу дізнання та дізнавача. Обгрунтовано необхідність перейменування протокольної форми досудової підготовки матеріалів у "прискорене провадження", та наділення правопорушника процесуальним статусом підозрюваного. На підставі ч. 2 ст. 86 КК України розроблено процедуру повного та часткового звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства з деяких аспектів кримінально-процесуальної діяльності органів дізнання.

• Юрченко Лідія Володимирівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"