На підставі аналізу опублікованих і неопублікованих джерел розглянуто та систематизовано політичні, організаційні, інтелектуальні, особистісні чинники процесу розвитку української науки кінця XIX - початку XX ст. Обгрунтовано, що формування інституту української науки як цілісного спеціалізованого комплексу засад, корпоративних норм та інституцій, елементами якого є кафедри, університетські лекційні курси та наукові семінари, мало лінійно-поступовий характер. Доведено наявність взаємозалежності між статутними реформами у Науковому товаристві ім. Шевченка (НТШ), суспільно-політичними акціями стосовно перетворення його на Академію наук і епізодами піднесення боротьби за відкриття українського національного університету у Львові. Відокремлено політизацію діяльності НТШ та схематичне трактування Українського наукового товариства (УНТ) як культурологічного утворення. Висвітлено засоби підтримки інституціонального розмежування науки з позанауковими сферами інтелектуальної національно спрямованої діяльності, зокрема, журналістикою, белетристикою, педагогікою. Доведено, що іманентною метою українського наукового руху було порушення монополії інонаціональних пізнавальних практик й інтерпретацій у аспекті українознавчої тематики та наявності предметно-дисциплінарних змін у галузі українства від регіонально-краєзнавчого до інтегрально-національного формату.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Зайцева Зінаїда Іванівна (1948–) (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"