Уточнено зміст поняття "саморегуляція соціального процесу" та встановлено її семантичну природу, що онтологічно відтворена у розуміннях, якими повсякденно користуються люди у своїй свідомості на підставі здорового глузду та наукового освоєння дійсності. Вперше запропоновано визначення "історичної форми саморегуляції соціального процесу" як способу існування та вираження змісту в її різних модифікаціях у вимірі загальнолюдського процесу соціального життя людей. Удосконалено евристичну модель системи саморегуляції соціального процесу, що складається з суспільства та саморегулятивного комплексу як компонентів системи, пов'язаних між собою структурними відносинами у вигляді процесів рефлексії та керування, що здійснюється на базі інформації. Вперше виділено три рівні системи саморегуляції: архетипний, нормативний та семантичний, які діють у соціальному організмі країни. Запропоновано класифікацію історичних форм саморегуляції соціального процесу, упорядкованих на трьох рівнях розташування розумінь: на архетипному - сім'я, рід, фратрія, плем'я, союз племен, община; нормативному - головною історичною формою є держава, а також існують історичні форми в економічній сфері суспільства - корпоративні (міста з власним самоврядуванням, комуни, братства, цехи та рицарські ордени) та у духовній сфері - конфесійні (релігії, релігійні секти, чернецькі ордени); на семантичному рівні історичні форми лише починають складатись, але вже можна окреслити їх межі - континентальні та міжконтинентальні утворення, "світ-системи", "сірі зони" тощо.

• Крохмаль Наталія Василівна (1973–) (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"