На широкому мистецькому тлі здійснено комплексне дослідження особливостей модернізму в українській прозі 1920-х рр. як синкретичного світоглядно-естетичного національного феномену. З використанням тодішніх культурологічних документів, архівних матеріалів, репрезентаційних художніх текстів проаналізовано його генезис у контексті національної та європейської традицій, визначено культурні моделі (Г. Сковорода, П. Куліш), з якими пов'язані особливості модерністської художньої свідомості 1920-х рр., ідентифікаційні, стильові та функціональні стратегії розвиненого модернізму. Науково обгрунтовано його неокласичну стратегічну домінанту як основу, на якій авангард виконував роль експериментальної лабораторії; проаналізовано специфіку українського європеїзму, співвідношення модернізму з ідеологією, політикою. Тодішній літературний процес ідентифіковано як сукупність індивідуальних стилів, визначено стильові домінанти модерністської прози (ірраціональність, ігровий чинник, романтизм, експресіонізм та урбанізм). В інтерпретації актуальних світоглядно-естетичних питань, творів українських письменників зроблено сучасні акценти.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Мовчан Раїса Валентинівна (1956–) (філологічні науки)
• Мовчан Руслан Володимирович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"