Вперше серед поданих груп населення (вагітних, дітей з тимомегалією, осіб з тривалим субфебрилітетом невизначеного генезу, ВІЛ-інфікованих) визначено діагностичну значущість комплексу показників, що характеризують особливості утворення специфічного імунітету, зокрема lgG, A, M, ДНК цитомегаловірусу (ЦМВ) та авідності lgG антитіл до збудника. Вперше доведено, що в осіб з наявністю маркерів активної інфекції сполучення ДНК і специфічних lgM має місце в <$E 35,1~symbol С~5,4> % випадків, ДНК і специфічних lgA - у <$E 15,6~symbol С~4,1> %, ДНК і низькоавідних lgG - в <$E 19,5~symbol С~4,5> %. Вперше доведено, що серед осіб з груп ризику (ВІЛ-інфекція), а також пацієнтів з тимомегалією реплікація ЦМВ у крові реєструється частіше, ніж специфічні M, A, низькоавідні G антитіла. Встановлено, що в <$E 23,5~symbol С~4,8> % осіб з ізольованим визначенням специфічних lgM, lgA і/або низькоавідних lgG антитіл, ДНК ЦМВ може виявлятися лише у ході повторного обстеження. Вперше встановлено, що специфічна активація мононуклеарів за активної цитомегаловірусної інфекції викликає посилений синтез IL-8 на фоні зниження вироблення TNF<$E alpha>. Вперше визначено зв'язки наявності ДНК збудника та рівнів специфічних lgG, A, M, авідності lgG. Вперше розроблено та сертифіковано для використання в Україні імуноферментні тест-системи для визначення lgG, A, M антитіл до ЦМВ.

• Лєсніченко Денис Олександрович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"