Розроблено періодизацію розірвання трудового договору у випадку змін в організації виробництва: 1-й період (до 1917 р.) - зародження правового регулювання розірвання трудових відносин з ініціативи роботодавця; 2-й - (1917 - 1922 рр.) - поява правового регулювання розірвання трудового договору з ініціативи наймача у випадку ліквідації підприємства або скорочення штату працівників; 3-й - (1922 - 1991 рр.) - подальший розвиток законодавства про розірвання трудового договору у випадку ліквідації підриємства; 4-й - (з 1991 р.) - правове регулювання розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у випадку змін в організації виробництва та праці в роки незалежності України. Аргументовано, що ліквідація й реорганізація - це не видозміни в організації виробництва та праці, а шляхи припинення діяльності роботодавця - юридичної особи. Сформульовано характерні ознаки переважних прав у трудовому праві, розкрито їх зміст і з'ясовано співвідношення з принципом юридичної рівності учасників правовідносин. Доведено необхідність законодавчого закріплення спрощеної процедури розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за змін в організації виробництва та праці з керівником і головним бухгалтером підприємства, установи й організації всіх форм власності, філіалу, представництва та іншого відокремленого підрозділу.

• Величко Лариса Юріївна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"