Розглянуто патогенетичне обгрунтування та розробка комплексу лікувально-профілактичних заходів для вагітних із недостатнім йодним забезпеченням. Вперше у Закарпатській області здійснено моніторинг йодної забезпеченості вагітних, які постійно проживають на території рівнинної, передгірської та гірської біогеохімічних зон. На підставі комплексного дослідження основних епідеміологічних критеріїв зобної ендемії, оцінено розповсюдженість пов'язаних із ними акушерських ускладнень, екстрагенітальної патології та перинатальних наслідків. Вперше на основі комплексного обстеження 314-ти вагітних-мешканок зобної ендемії одержано нові дані про особливості патогенезу перинатальних ускладнень, обумовлених дефіцитом йоду та взаємодією основних систем в процесі забезпечення компенсаторних реакцій, які полягають у мобілізації тиреоїдних та екстратиреоїдних резервів йоду за умов його дефіциту. Вперше розроблено концепцію розвитку перинатальних ускладнень - як проблему порушення адаптивної взаємодії фетоплацентарного комплексу та системи йодно-тиреоїдного гомеостазу в процесі забезпечення організму йодом. Вперше показано, що інтегруючим фактором їх взаємодії в процесі адаптації до йодного дефіциту є система регуляторів росту тканин, наведена, зокрема, судинно-ендотеліальним фактором росту, який за умови досягнення сутирсоїдного стану в період плацентації забезпечує адекватне формування судинної сітки плаценти. На основі комплексного імунологічного дослідження та показників цитокінового профілю визначено високу діагностичну та прогностичну цінність маркерів аутоімунного ураження щитовидної залози (ЩЗ) у разі визначення перинатального ризику, обумовленого невиношуванням вагітності. Встановлено роль порушення імунної толерантності у формуванні післяпологової дисфункції ЩЗ, зокрема, в контексті безпечності проведення йодоттрофілактики у вагітних і породіль. Показано, що структуру відхилень психологічного розвитку дітей за умов йодного дефіциту легкого ступеня, здебільшого формують порушення сприйняття та пам'яті (впізнавання), які є наслідком безпосереднього впливу факторів порушеного йодно-тиреоїдного гомеостазу та пов'язаного із цим збільшення частоти акушерських ускладнень. На основі клініко-лабораторних параметрів, що характеризують перебіг вагітності за умов дефіциту йоду, визначено їх інформативність і прогностичну значимість для оцінки ризику перинатальних ускладнень. Розроблено математичну модель та алгоритм прогнозування перинатальної патології. Одержані результати стали теоретичною передумовою для розробки принципово нових підходів до профілактики та лікування акушерських і перинатальних ускладнень з урахуванням показників йодно-тиреоїдного гомеостазу, в тому числі пов'язаних із біогеохімічною зоною проживання й аутоімунним фактором тирсоїдної патології. Доведено, що запропонована система лікувально-профілактичних заходів, які включають також систему об'єктивних критеріїв контролю її ефективності дозволяє значно знизити частоту перинатальних ускладнень, пов'язаних із дефіцитом йоду.

• Герзанич Святослав Омелянович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"