У дослідженні фразеологічної картини світу давньоверхньонімецького періоду особливий інтерес викликають відчуття людини в навколишньому світі. Час і простір відіграють за всіх часів найважливішу роль у картині світу. Специфіка сприйняття просторових відносин визначається умовами життя народності в конкретний історичний період. Відсутність єдиного політичного центру в Німеччині в VIII - XI ст. і економічна роз'єднаність призвели до того, що людина пересувалася в основному в межах певної місцевості. Географічний (у широкому розумінні) і релігійний простір тісно перепліталися. Середньовічний християнин протиставляв свій позитивний світ чужому негативному, нехристиянському. Тому відчуття людини себе в просторі розглядається також в релігійному дискурсі. Поняття часу відзначається складною семантикою й містить у собі час релігійний, природний, аграрний. Лінійний розвиток часу протиставляється циклічному.

• Школяренко Віра Іванівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"