Досліди проведено на 41 щуреві (самці, лінія Вістар) масою 180 - 220 г. Показано, що за умов тестування у "відкритому полі" тварини різнилися рівнем рухової активності. Незалежно від локомоції досліджувані групи щурів були неоднорідні за критерієм "емоційності" і латентним періодом виходу з центру "поля". Тривалий нейрогенний стрес виявляв неоднозначний (модулювальний) вплив на поведінку тварин у тесті "відкритого поля", яка залежала від їх вихідної активності. У низькоактивних щурів стресування в основному активізувало рухові та пошукові компоненти поведінки на тлі деякого зменшення актів дефекацій. У середньоактивних тварин стресування збільшувало число стійок і посилювало екскреторну функцію, а у високоактивних - зменшувало горизонтальні пересування та знижувало пороги реакцій на електрошкірне больове подразнення, сприяло підвищенню у цих щурів рівня "емоційності". Спрямованість змін часу виходу з центру "поля" в кожній досліджуваній групі визначалася в основному його вихідними характеристиками і по завершенні періоду стресування мала зворотну залежність. Висловлено думку, що зміни поведінки тварин у тесті "відкритого поля" за відповідної інтенсивності стресуючих впливів могли бути зумовлені як нейроендокринними зрушеннями, так і стресорним ушкодженням мозкових структур.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"