Теорію довготривалої пошкоджуваності узагальнено на випадок шаруватих матеріалів. Процес пошкоджуваності компонентів матеріалу моделюється утворенням в них стохастично розташованих мікропор. Критерій руйнування одиничного мікрооб'єму характеризується його довготривалою міцністю, обумовленою експоненційно-степеневою залежністю часу крихкого руйнування від ступеня близькості еквівалентного напруження до його граничного значення, що характеризує короткочасну міцність за критерієм Губера - Мізеса, яке приймається випадковою функцією координат. Для довільного моменту часу сформульовано рівняння балансу пошкодженості (пористості) компонентів. Побудовано алгоритми обчислення залежностей мікропошкоджуваності компонентів шаруватого матеріалу від часу, макронапружень або макродеформацій від часу, а також одержано відповідні криві для експоненційно-степеневої функції мікродовговічності.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"