Протягом усієї еволюції життя на Землі живі організми зазнавали дії малих доз іонізуючого випромінювання, зумовленого природними радіоактивними ізотопами, які у розсіяному стані виявляються у будь-яких компонентах біосфери. За низьких доз радіація, напевно, не може відігравати роль енергетичного джерела для життєвих процесів, але завдяки особливостям взаємодії іонізуючих випромінювань з речовинами вона спричиняє мутагенну дію та виконує певну інформаційну функцію. Різке зростання радіоактивності природного середовища, котре пов'язане з аваріями атомних реакторів та випробуванням ядерної зброї, набуває загрозливого характеру внаслідок того, що перевищення фону природних радіоактивних випромінювань супроводжується індукцією нестабільності геному, втратою клітинами здатності сприймати позиційну інформацію, регулювати онтогенетичний розвиток тощо. Дослідження віддалених ефектів опромінення на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, мають проводитися на різних рівнях - від молекулярно-генетичного до популяційного і ценотичного.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"