Досліджено особливості розподілу озону над Антарктикою та його варіації протягом 30-літнього інтервалу (1979 - 2008 рр.) систематичних спостережень за допомогою супутникових спектрометрів TOMS та OMI. Проаналізовано зміни параметрів озонової діри, досліджено багаторічні варіації характеристик квазістаціонарних планетарних хвиль в атмосфері над Антарктикою. За результатами аналізу трендів характеристик озонової діри зроблено висновок про припинення як спаду рівнів озону, так і зростання площі озонової діри з другої половини 1990-х років. Показано, що квазістаціонарні хвилі (КСХ) зумовлюють: стійку зональну асиметрію розподілу озону зі зміщенням озонової діри відносно південного полюса у бік атлантичного довготного сектора та систематичний зсув на схід області низьких рівнів озону, який є статистично достовірним у діапазоні широт <$E 50~-~80~symbol Р>S і за останні 30 років досяг <$E 50 symbol Р> по довготі. Натомість багаторічна зміна положення максимуму виявилася несуттєвою. Збереження систематичного зсуву на схід мінімуму КСХ упродовж 3-х десятиріч свідчить про існування динамічного чинника, який змінює асиметрію озонової діри незалежно від тенденцій у рівнях озону.

• Грицай Асен Васильович (1981–) (геологічні науки)
• Євтушевський Олександр Михайлович (1946–) (геологічні науки)
• Міліневський Геннадій Петрович (1951–) (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"