Багаторічні комплексні моніторингові медико-біологічні дослідження стану функціональних систем людини при тривалому перебуванні за умов ізоляції на прибережній антарктичній станції спрямовані на з'ясування механізмів розвитку дизадаптаційних порушень інтеграційних та киснетранспортних систем організму за відсутності суттєвого зниження вмісту кисню в атмосферному повітрі. Роботу виконано за участі членів екіпажів (130 чоловіків). Показано, що розвиток дизадаптаційних порушень киснетранспортних систем організму людини при тривалому перебуванні під впливом комплексу екстремальних факторів антарктичної експедиції відбувається на фоні низки нейрогуморальних, нейроімунних, метаболічних, тканинних, клітинних дисфункцій, що призводить до виснаження адаптаційних механізмів і потребує застосування методів корекції. Встановлено сезонну динаміку адаптаційно-дизадаптаційних перебудов функціональних систем організму, з'ясовано патогенетичні механізми розвитку дизадаптаційних порушень інтеграційних систем (зміни церебрального електрогенезу, активація симпатоадреналової системи, імунна гіпорезистентність), респіраторних, гемодинамічних, гемічних механізмів регуляції кисневих режимів організму (падіння ефективності та економічності механізмів регуляції), показано роль біоритмологічних і геліогеофізичних факторів середовища в розвитку дизадаптаційних зрушень. Уперше проведено дослідження ролі алельного поліморфізму гена HIF-<$E l alpha> у розвитку адаптаційно-дизадаптаційних перебудов функціональних систем людини за екстремальних умов Антарктики.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"