Мета дослідження - вивчення впливу препаратів інсуліну ультракороткої дії за умов постійної підшкірної ін'єкції інсуліну (ППІІ) і безперервного моніторингу глюкози (БМГ) на функцію підшлункової залози (ПЗ) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 1 та 2 типу. Проаналізовано дані 120 хворих на ЦД, серед яких 70 із ЦД 1 типу, 50 - із ЦД 2 типу. Пацієнти в 1 і 2 групах одержували комбінації ізофан інсуліну та інсуліну аспарт (багаторазові щоденні ін'єкції інсуліну); у 3 і 4 групах уводили глюлізин шляхом ППІІ. Контроль рівня глюкози здійснювали за допомогою глюкометра (групи 1 і 3) або шляхом БМГ (групи 2 і 4). Для оцінки функціонального стану ПЗ досліджували вміст <$E alpha>-амілази, СА19-9 і С-пептиду на початку та через 6 міс лікування. Застосування БМГ з інсуліновою помпою у хворих на ЦД 1 типу зумовило нормалізацію (зростання до фізіологічного рівня) вмісту амілази крові, що означає певне поліпшення екзокринної функції бета-клітин ПЗ. За умов поєднання БМГ з інсуліновою помпою протягом 6 міс у хворих на ЦД 2 типу спостерігали найнижчий рівень С-пептиду, що свідчить про зниження резистентності тканин до інсуліну. Комбіноване застосування ППІІ і БМГ у хворих на ЦД 1 і 2 типу забезпечило найбільше зниження СА19-9, що свідчить про поліпшення функціонального стану ПЗ.

• Коноваленко Олена Вячеславівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"