Наведено результати поточних досліджень багаторівневого багатозначного підходу до автоматичного розуміння мовлення, який призначений для мов з розвинутою словозміною та з відносно вільним порядком слів. Ідея використовувати мовленнєві образи на рівні частин слова для пофонемного розпізнавання є продуктивною, оскільки зростання обсягу лексикону практично не призводить до збільшення множини частин слова. Дослідження зосереджено на рівні пофонемного розпізнавання з метою подальшого переходу на лексичний рівень. Щоб зменшити показник помилково розпізнаних фонем, будується граматика декодера на основі вільного слідування частин слова. Подано способи побудови множини (алфавіту) складів за текстовим корпусом. Описано підходи до формування навчальної та контрольних вибірок для пофонемного розпізнавання злитого мовлення. Для експериментальних досліджень проведено роботу зі створення корпусу опорного диктора. Порівняно надійність пофонемного розпізнавання з використанням граматик на основі складів і фонем. Обговорено придатність одержаних результатів для використання в лексичному рівні, проблеми та майбутні дослідження.

• Васильєва Наталія Борисівна (філологічні науки)
• Васильєва Надія Борисівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"