Увагу приділено проблемам польської та української "молодої прози" - поколінню авторів, народжених у 1970 - 1980-х рр. Ключовою категорією, навколо якої проводиться інтерпретація текстів, визначено протагоніста літературного твору (що у більшості випадків виступає водночас наратором), який цікавий передусім як носій і виразник свідомості свого покоління. Розглянуто категорію покоління, актуалізовану у літературозначих, культурологічних, філософських працях і дискусійних статтях польських і українських учених, письменників і літературних критиків. З'ясовано семантичне наповнення категорії "покоління" в соціології, історії культури й історії літератури. Окреслено соціологічний контекст, заданий дослідженнями передусім польських і українських науковців, які зосереджували увагу на теоретичних аспектах виділення окремих критеріїв поколінь та на соціологічному описі генерації, народженої у 1970-х рр. Представлено "соціологічний портрет" цього покоління, що знаходить логічний розвиток у розгляді поколіннєвої проблемати в літературному процесі кінця XX - початку XXI ст. в Польщі та Україні. Досліджено категорії, придатні для розгляду поколіннєвої проблематики на рівні художніх текстів - автор, наратор і персонаж "молодої" польської й української прози, який у інтерпретованих текстах виконує функцію протагоніста, через якого в творах виявляється поколіннєвий досвід, артикулюються постави, цінності та вибори, що є розпізнавальними знаками окресленого покоління.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"