Проаналізовано умови виникнення грозових розрядів та оцінено енергію світіння неба над ними. Визначено, що основну роль в утворенні грози відіграють висхідні потоки та "затравочні" іони, що виникають як за рахунок космічних променів, так і за рахунок радіоактивності земної поверхні. При цьому електричні розряди у грозових хмарах ініціюються широкими атмосферними лавинами. В межах спільних досліджень Україна - Великобританія проведено спостереження грозової активності на горі Кошка з 12 по 19 серпня 2009 р., у результаті яких одержано 56 відеозаписів із грозовими розрядами над Чорним морем. Комплекс апаратури для спостережень складався з відеокамери (Watec 902H), захоплювача кадрів, GPS-приймача і ноутбука з відповідним програмним забезпеченням. Калібрування енергії виконано за позафокальними зображеннями Беги. Побудовано ізофоти зображень над грозовими розрядами. Одержано, що тривалість світіння неба після розряду склала 0,5 - 1,2 с, потужність 1,4 - 2,4 МВт, висота появи 5,2 - 7 км. Змодельовано квазіелектростатичне поле системи грозових зарядів із використанням моделі Вільсона. Визначено, що в нижній атмосфері відстань затухання електричного поля, створеного грозовою хмарою, складає 10 км. Оцінено енергію системи із п'яти грозових хмар.

• Козак Людмила Василівна (педагогічні науки)
• Козак Людмила Володимирівна (геологічні науки)
• Козак Людмила Володимирівна (філологічні науки)
• Козак Людмила Василівна (економічні науки)
• Козак Людмила Володимирівна (1976–) (геологічні науки)
• Івченко Василь Мусійович (ветеринарні науки)
• Івченко Василь Миколайович (фізико-математичні науки)
• Івченко Володимир Миколайович (сільськогосподарські науки)
• Козак Павло Миколайович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"