Мета роботи - проаналізувати результати застосування реконструктивно-відновних операцій для ліквідації тимчасових двостовбурових колостом з локального парастомального доступу у разі використання різних варіантів формування товстокишкових анастомозів та оцінити їхню безпечність. У дослідження включено 66 хворих з тимчасовими двостовбуровими петльовими та роздільними товстокишковими стомами. У 34 (51,52 %) хворих оперативне втручання завершено формуванням трансверзостоми, в 32 (48,48 %) - сигмостоми. У 50 (75,76 %) хворих двостовбурова петльова стома була виконана зі збереженням задньої стінки товстої кишки, а в 16 (24,24 %) - колостома сформована у вигляді роздільної двостовбурової стоми. Операції з ліквідації стом проводили з локального парастомального доступу в місці їх розташування. У 43 (65,15 %) хворих (1-ша група) виконали внутрішньочеревну циркулярну резекцію кишки зі стомою та формуванням анастомозу за типом "кінець у кінець" у 27 (62,79 %) хворих, "бік у бік" - у 7 (16,28 %), "кінець у бік" - у 4 (9,30 %), за допомогою зшиваючих апаратів - у 5 (11,63 %). У 23 (34,85 %) хворих (2-га група) оперативне втручання проводили з формуванням анастомозу 2/3 або 3/4 за Мельниковим. Післяопераційні ускладнення (післяопераційне запалення легень, неспроможність швів анастомозу, післяопераційна кишкова непрохідність, нагноєння парастомальної рани) виявлено у 5 (11,63 %) хворих в 1-й групі та у 10 (43,48 %) - в 2-й. Висновки: внутрішньочеревна циркулярна резекція кишки зі стомою і формуванням міжкишкового анастомозу є найбільш прийнятним методом з огляду на малий ризик неспроможності анастомозу, я

ка виникла в 1 (2,33 %) випадку.

• Косован Віктор Миколайович (медичні науки)
• Косован Василь Михайлович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"