Вивчено дію дезінфектанту полігексаметиленгуанідину (ПГМГ) в концентрації <$E 1~ times ~10 sup -4> % на штучну пласку бішарову фосфоліпідну мембрану (БЛМ). БЛМ формували з розчину фосфатидилхоліну яєчного жовтка (ФХ або лецитин) і холестерину, взятих у співвідношенні 2:1, в другому випадку замість ФХ використовували синтетичний 1,2-дифітаноїл-sn-гліцеро-3-фосфохолін (ДОФХ). Встановлено, що час адсорбції ПГМГ на БЛМ і швидкість її розриву залежать від полярності зовнішнього потенціалу, який прикладений до електродів, при <<->> потенціалі з цис-сторони час, необхідний для розриву БЛМ, помітно зростає. Виявлено залежність від геометрії поверхні й товщини ліпідного бішару. На тоншій і більш рівній поверхні БЛМ з ДОФХ адсорбція полікатіону, наростання іонної провідності та розрив мембрани відбуваються значно швидше, ніж у випадку використання БЛМ з лецитину. Використана в експериментах БЛМ слугує моделлю цитоплазматичної мембрани еукаріот.

• Лисиця Андрій Валерійович (1964–) (біологічні науки)
• Шатурський Олег Ярославович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"