Проаналізовано теорію особистісного потенціалу Д. О. Леонтьєва та пов'язані з нею поняття. Відмічено, що в межах діяльнісного підходу ця теорія займає особливе місце у вивченні особистісної адаптації в опануванні життєвих труднощів. Особистісний потенціал розглянуто як інтегральну системну характеристику індивідуально-психологічних особливостей особистості. Він лежить в основі здатності особистості виходити у своїй життєдіяльності зі стійких внутрішніх критеріїв та орієнтирів і зберігати стабільність діяльності та смислових орієнтацій на тлі тисків і зовнішніх умов, що змінюються. Особистісний потенціал є системним, багаторівневим і багатокомпонентним психологічним утворенням. Розробку проблеми утрудняє теоретична непропрацьованість конструкту особистісного потенціалу та методологічні труднощі його операціоналізації. Зазначено, що концепцію особистісного потенціалу недоцільно обмежувати межами життєстійкості. Цей феномен відображає не тільки й не стільки реакцію на середовищні й інтрапсихічні вимоги, скільки активну зміну середовища та використання цих вимог для саморозвитку особистості ще до зіткнення зі стресором і незалежно від нього. Це зближує особистісний потенціал із проактивним копінгом в теоріях Р. Шварцера та Л. Еспінвол, і С. Тейлор. Таким чином, концепцію особистісного потенціалу, що висуває на перший план феномен самодетермінації особистості, можна розглядати як проактивний теоретичний підхід до опанувальної поведінки.

• Коваленко Алла Борисівна (психологічні науки)
• Коваленко Олександр Борисович (1951–) (історичні науки)
• Родіна Наталія Володимирівна (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"