Відзначено, що різноманітні модифікації вуглецю - графіт та одностінні вуглецеві нанотрубки - охарактеризовано за допомогою Раман та ІЧ-Фур'є спектроскопії. Взаємодію нуклеїнових кислот з ультрадисперсним графітовим порошком і вуглецевими нанотрубками досліджено за допомогою методу підсиленого металевою поверхнею інфрачервоного поглинання. Дослідження коливальних спектрів комплексу ДНК з вуглецевими нанотрубками свідчить про структурні зміни в молекулах ДНК. Вони спричинені виникненням нових конформацій цукрів та основ, зміною в поглинанні фосфатів, що може бути інтерпретовано як A-B конформаційний перехід і стабілізація структури деяких фрагментів ДНК. Під час взаємодії ДНК з порошком графіту зареєстровано лише незначний вплив на структуру ДНК. Запропоновано модель взаємодії ДНК з останніми вуглецевими нанотрубками, яка базується на накручуванні молекул нуклеїнової кислоти на одностінну нанотрубку. Подібна ситуація має місце в хромосомі, коли молекула ДНК накручується на гістони.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"