Для дослідження "немішеневих" ефектів іонізуючого випромінювання у осіб, постраждалих в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, використано культивування лімфоцитів периферичної крові людини (стандартна 48-годинна короткочасна інкубація і довгострокове 144-годинне культивування), а також провокаційний мутагенез антибіотиком-радіоміметиком блеоміцином (в кінцевих концентраціях 0,05 і 5,00 мкг/мл, на стадії G2 мітотичного циклу). Довгострокове культивування лімфоцитів, за якого проаналізовано клітини переважно 5-го мітотичного циклу, дозволило виявити приховані пошкодження геному у дітей, народжених від опромінених батьків, - цитогенетичний ефект був вірогідно підвищений у порівнянні з результатами, одержаними під час короткочасного культивування, що може свідчити про реалізацію затриманої хромосомної нестабільності. Серед осіб, які перенесли гостру променеву хворобу, виявлено 57,9 % осіб з прихованою хромосомною нестабільністю; в інших групах кількість гіперчутливих індивідуумів була практично однаковою і не перевищувала 41,6 %. Одержані результати підтверджують реальність модифікації генетично обумовленої чутливості хромосом соматичних клітин людини до тестуючого мутагенного навантаження внаслідок впливу іонізуючого випромінювання.

• Дибський Сергій Сергійович (біологічні науки)
• Дибська Олена Борисівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"