Досліджено політико-правове забезпечення та регулювання ліквідаційних процесів радянської влади по відношенню до альтернативних політичних партій і громадських організацій України з урахуванням суспільно-політичних змін, що відбувалися в 1920-х рр. Відображено юридичні механізми державної протидії становленню та розвитку громадсько-політичних сил УСРР. На основі переважно архівних джерел показано специфіку секретно-оперативної та агентурної діяльності органів НК - ДПУ, направлену на дезорганізацію та знищення опозиційних сил, а також роль офіційної преси в цьому процесі. Доведено, що більшовицька партія в боротьбі з політичними опонентами послуговувалась відверто нігілістичним поняттям "революційна правова свідомість". Домінантним принципом правової системи радянської держави стала доктрина революційної доцільності. З подальшим генезисом тоталітарної системи законодавчо встановлювалися конституційні норми, що унеможливлювали легальне існування партій, альтернативних більшовицькій, та істотно звужували сферу діяльності громадських об'єднань.

• Ніколаєв Ігор Євгенович (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"