Мета роботи - оцінити ефективність відкритих та лапароскопічних паліативних і умовно радикальних оперативних втручань у хворих з перфоративною виразкою дванадцятипалої кишки (ПВ ДПК) у ранній та віддалений період. Проліковано 181 хворого з ПВ ДПК (163 чоловіків і 18 жінок). Середній вік - 35 років. Критеріями залучення були: ПВ ДПК на передній або передньомедіальній/латеральній стінці; давність захворювання - не більше 12 год; серозний або серозно-фібринозний перитоніт; вік понад 18 років. 92 хворих, яким виконано паліативні (ушивання перфоративного отвору) або умовно паліативні (пілородуоденопластика) операції за допомогою лапароскопічної техніки, склали групу ЛПО (лапароскопічні паліативні операції), 89 хворим, яким аналогічні операції виконували відкритим способом, - групу ВПО (відкриті паліативні операції). Хворі обох груп статистично не відрізнялися за тривалістю виразкового анамнезу, терміном захворювання, локалізацією і розміром перфоративного отвору, характером перитоніту. Висновки: паліативні й умовно паліативні операції за допомогою лапароскопічної техніки у хворих з ПВ ДПК на передній і передньобічній стінці тривалістю до 12 год мають переваги в ранній післяопераційний період над операціями, виконаними традиційним відкритим способом. Такі операції характеризуються меншою тривалістю виконання, меншою інтенсивністю болю в перші 4 післяопераційні доби і кількістю доз наркотичних анальгетиків. Через 2 роки після операції за кумулятивною частотою рецидиву виразки та за часткою хворих з відмінними і добрими результатами за шкалою Visik пацієнти групи ЛПО статистично не відрізняються від хворих групи ВПО. Лапароскопічні операції достовірно зменшували ризик післяопераційних гриж.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"