З позицій системної методології досліджено сутність, функції та механізми управління природними ресурсами як складової просторового соціально-економічного розвитку країни. Визначено напрями формування регуляторних механізмів природокористування, запропоновано модель управління природними ресурсами за сучасних умов господарювання з метою їх сталого використання, відтворення та охорони як природно-ресурсної бази просторового соціально-економічного розвитку. Зазначено, що модернізація системи управління природними ресурсами передбачає створення високоефективної інфраструктури повноцінного залучення природних ресурсів у господарський процес через капіталізацію ресурсів, включаючи фінансову складову, пов'язану з корпоративними формими управління природкористуванням. На практиці модернізацію системи управління природними ресурсами слід запроваджувати через механізми корпоративної соціалізації й екологічної відповідальності.

• Хвесик Михайло Артемович (1955–) (геологічні науки)
• Лизун Степан Олексійович (1951–2016) (геологічні науки)
• Ібатуллін Шаміль Ільдусович (1976–) (економічні науки)
• Бистряков Ігор Костянтинович (1949–) (економічні науки)
• Голян Василь Анатолійович (1978–) (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"