Визначено динаміку серологічних та морфологічних показників атрофічного гастриту (АГ) після ерадикації H. pylori. Динаміку лікування простежили у 93 пацієнтів з АГ, асоційованим із H. pylori. В усіх хворих застосовували чотирикомпонентну антигелікобактерну терапію: пантопразол 40 мг + кларитроміцин 500 мг + амоксицилін 1000 мг та субцитрат вісмуту 240 мг двічі на добу протягом 10 днів. Встановлено, що в постерадикаційний період кількість пацієнтів з регресуванням атрофії слизової оболонки шлунка збільшується з часом. У разі АГ функціональна активність гастрин- і пепсиногенпродукувальних клітин унаслідок лікування відновлюється дещо швидше, ніж морфологічні зміни. Через 1 рік після ерадикації H. pylori регресування атрофії за серологічними та морфологічними даними встановлено у 25,0 та 18,8 % хворих відповідно. Через 3 роки після ерадикації H. pylori регресування атрофії та неповної кишкової метаплазії зафіксовано в 20,9 і 16,3 % пацієнтів відповідно. Незважаючи на терапію, протягом трьох років спостереження прогресування атрофії та неповної кишкової метаплазії встановлено у 11,9 та 10,2 % хворих відповідно, а протягом першого року у 8,7 % пацієнтів із дисплазією шлункового епітелію діагностовано рак in situ, у наступні роки випадків розвитку раку шлунка не виявлено.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.201.1

Рубрики:

Гастрити. Дуоденіти

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Зак Максим Юрійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"