Розкрито сутність, основні складові та принципи національного виховання. Виявлено педагогічне значення українського фольклору. Проаналізовано сучасні наукові дослідження, які детально і різнопланово розглядають сутність фольклору, його функції та значення у вихованні особистості. Констатовано, що теоретико-методичний аспект досліджень стосується лише молодших школярів, хоча проблемним є саме підлітковий вік, особливо в навколишньому середовищі. Висвітлено результати експериментальної роботи, проведеної в сільській та міській школах з учнями III і VI кл., метою якої було визначення впливу фольклору на національне виховання школярів та розроблення шляхів вдосконалення цього процесу. Зазначено, що головна проблема щодо національного виховання дітей засобами фольклору полягає у ставленні до нього саме учнів підліткового віку. Розкрито шляхи вдосконалення національного виховання міських дітей, а саме через здійснення принципу спадкоємності, коли залучення до народної творчості починається з дошкільного віку й триває всі роки навчання в школі; принципу взаємозв'язку урочної та позакласної форм роботи: у позаурочний час - інсценування народних свят і обрядів, а на уроках - пізнання й осмислення інформації про сутність та символіку фольклору; підвищення рівня мотивації до вивчення школярами фольклору через підвищення інформативності уроку (як приклад подано розповідь про Марусю Чурай та її пісні).

Виокремлено одну з головних психолого-педагогічних умов підвищення ефективності виховної роботи в означеному напрямі - подолання внутрішньої духовної безпечності підлітків і сприяння їхньому "духовному перетворенню", яке відбувається з психологічного оптимуму вихованця, коли використовуються всі його розумово-почуттєві можливості.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"