Розглянуто рівень тривожності як один із показників стану психічного здоров'я учнів, гіпертрофований розвиток якої свідчить про невротизацію особистості. На підставі дослідження рівня шкільної тривожності учнів з I по IV класи (277 учнів віком 6 - 10 років ЗОШ Мелітополя) з використанням таких методик, як проективна методика - малюнок "Я в школі", тест шкільної тривожності Філліпса проаналізовано динамічні тенденції показників за фактором "загальношкільна тривожність", визначено, що значна кількість учнів перших-четвертих класів вирізняється підвищеними та високими показниками за цим фактором; "фрустрація потреби у досягненні успіху", "проблеми і страхи у стосунках з учителями" зумовлюють розвиток негативного і амбівалентного ставлення до навчання в молодших школярів. Зазначено, що чинниками високого рівня тривожності є: авторитарана система навчання, відсутність індивідуального підходу, високі вимоги до школярів, що зумовлюють фрустрацію потреби в досягненні успіху. Рекомендовано створити сприятливі психолого-педагогічні умови до зниження рівня шкільної тривожності. Акцентовано увагу на вмінні педагогів знаходити власні механізми психічного захисту, які здатні захистити від впливу дистресу, для чого необхідно проводити тренінги асертивності, толерантності, особистісного росту та соціально-психологічні тренінги. Доведено необхідність дотримання науково обгрунтованих психогігієнічних норм організації навчання школярів з урахуванням індивідуальних норм навантаження, здатність витримувати навчальне навантаження, принципів гуманізації освіти.

Рассмотрены уровень тревожности как один из показателей состояния психического здоровья учащихся, гипертрофированное развитие которой свидетельствует о невротизации личности. На основе исследования уровня школьной тревожности учащихся с I по IV классы (277 учащихся в возрасте 6 - 10 лет) с использованием таких методик, как проективная методика - рисунок "Я в школе", тест школьной тревожности Филлипса. Проанализированы динамические тенденции показателей фактора "общешкольная тревожность", определено, что значительное количество учащихся первых-четвертых классов выделяется повышенными и высокими показателями по этому фактору, "фрустрация потребности в достижении успеха", "проблемы и страхи в отношениях с учителями" обусловливают развитие негативного и амбивалентного отношения к учебе у младших школьников. Указано, что факторами высокого уровня тревожности выступают: авторитарная система обучения, отсутствие индивидуального подхода, высокие требования к школьникам, которые предопределяют фрустрацию потребности в достижении успеха. Рекомендовано создать благоприятные психолого-педагогические условия для снижения уровня школьной тревожности.

Акцентировано внимание на умении педагогов находить собственные механизмы психической защиты, которые способны защитить от воздействия дистресса, для чего необходимо проводить тренинги ассертивности, толерантности, личностного роста и социально-псиихологические тренинги. Доказана необходимость соблюдения научно обоснованных психогигиенических норм организации обучения школьников с учетом индивидуальных норм нагрузки, способность выдерживать учебную нагрузку, принципов гуманизации образования.

• Гузь Наталія Василівна (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"