Унаслідок спостереження автором згасання колективного несвідомого, утрати ієрархічно високорозвинутих психічних структур, регресу задоволень від сублімованих до вітальних ним зроблено спробу розглянути одне із загальновідомих понять християнства - смертні гріхи (СГ) - у термінах і поняттях психоаналітичної системи знань. Зазначено: СГ, що їх визначено православною і католицькою церквою такими, що ведуть до загибелі душі (гординя, заздрість, блуд, пожадливість, зневіра, сум, сріблолюбство, лінь тощо), відображають парадигму нарцисичного саморуйнування. Підсумовано, що у боротьбі з нарцисичною патологією треба пам'ятати, що вона є психічним захистом, а не провиною.

Вследствие наблюдения автором угасания коллективного бессознательного, утраты иерархически высокоразвитых психических структур, регресса удовольствий от сублимированных до витальных и превращения сигнальной тревоги в сексуализированную им сделана попытка рассмотреть одно из общеизвестных понятий христианства - смертные грехи (СГ) - в терминах и понятиях психоаналитической системы знаний. Отмечено, что СГ, определяемые православной и католической церковью как ведущие к погибели души (гордыня, зависть, блуд, похоть, разочарование, печаль, сребролюбие, лень) отражают парадигму нарцистического саморазрушения. Подытожено, что в борьбе с нарцистичной патологией следует помнить, что она является психической защитой, а не виной.

Psychoanalysis as a system of knowledge about man doesnТt only focus on the treatment of emotional disorders. Since the early years of the psychoanalytic theory there have been attempts made to study the psyche of mankind in general and cultural products, mythology and folklore traditions in particular. The article reveals a version of research through the psychoanalytic method of such a fundamental concept in Christianity as a mortal sin.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"