В свете задач создания толерантного общества и парадигмы образования раскрыт механизм языковой толерантности метода Сократа. Акцентировано внимание на "маевтическом" методе Сократа - методе ведения беседы, достижения истины с помощью диалога. Указано на важнейшую особенность диалога - взаимопонимание участников, толерантных друг к другу, готовых слышать и постичь говоримые собеседником речи и способных приложить усилия к бесконфликтному завершению диалога. Сосредоточено внимание на коммуникативной толерантности Сократа, когда в различных ситуациях диалога он использовал моменты, в которых отчётливо видна необходимость владения языком и соблюдение языковых форм для достижения результатов диалога. Рассмотрен прием маркировки собственных высказываний по ходу диспута, характерный для метода Сократа, которые он вставляет в виде лексических единиц в том случае, когда в коммуникативном процессе складывается ситуация толерантного напряжения. Охарактеризовано речевые маркеры Сократа: маркер новизны, маркер сложности и маркер проверки практикой. Констатировано, что Сократа по праву следует назвать создателем метода взаимообучающего диалога в толерантном, подлинно-человеческом общении.

В контексті завдань створення толерантного суспільства і парадигми освіти розкрито механізм мовної толерантності методу Сократа. Акцентовано увагу на "маєвтичному" методі Сократа - методі ведення бесіди, досягнення істини за допомогою діалогу. Вказано на важливу особливість діалогу - взаєморозуміння учасників, толерантних один до одного, готових чути і усвідомлювати те, про що говориться співрозмовником, і здатних докласти зусиль до безконфліктного завершення діалогу. Зосереджено увагу на комунікативній толерантності Сократа, коли в різних ситуаціях діалогу він використовував моменти, в яких чітко видно необхідність володіння мовою та дотримання мовних форм для досягнення результатів діалогу. Розглянуто прийом маркування власних висловлювань у ході диспуту, характерний для методу Сократа, які він вставляє у вигляді лексичних одиниць у тому випадку, коли в комунікативному процесі складається ситуація толерантної напруги. Охарактеризовано мовленнєві маркери Сократа: маркер новизни, маркер складності і маркер перевірки практикою. Констатовано, що Сократа по праву слід назвати творцем методу взаємонавчального діалогу в толерантному, достовірно-людському спілкуванні.

In the light of the tasks of creating a tolerant society and the educational paradigm, the mechanism of tolerance linguistic method of Socrates. The attention to Socratic method - the method of conducting interviews, the method of arriving at the truth through questions and answers, ie dialogue. Point to the important feature of the dialogue - understanding of participants, tolerant to each other, ready to hear and understand speech spoken conversationalist and can make an effort to end conflict-freedialogue. Concentrated on the communicative tolerance of Socrates, when in different situations, the dialogue he used the moments in which clearly visible need language skills and respect for linguistic forms to achieve the outcome of the dialogue. The reception marking their own statements in the course of dispute, which is characteristic for the method of Socrates, which he inserts in the form of lexical items in the case where in the communicative process is the situation of a tolerant strain, or it seems a possibility. Characterized by verbal markers of Socrates: a marker of novelty, complexity marker and marker test practice.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"