Розглянуто питання цивілізаційного вибору, який зробила Київська Русь із прийняттям християнства. Проаналізовано особливості цього вибору. Охарактеризовано три можливих способи цивілізаційного розвитку держави. Зазначено, що цивілізаційний вибір князяВолодимира був вибором не тільки певного вектора розвитку (візантійського), але і певного способу входження в цивілізацію, а саме: вибіркового запозичення окремих елементів зрілої цивілізації і їх поступового пристосування до сформованого життєвого укладу без істотного впливу на інші його компоненти. Вказано на соціокультурний розкол, що посилився із прийняттям християнства і зіткненням його з язичництвом. Зосереджено увагу на одній із ліній розколу - правовій, суть якої полягала в тому, що візантійські правові норми, розроблені на основі юридичних абстракцій, і норми права руського, що виникли внаслідок емпіричної класифікації життєвих конфліктних ситуацій, самі такі ситуації нерідко інтерпретували по-різному. Доведено, що християнство не витіснило колишні язичницькі вірування, а накладалося на них, утворюючи різноманітні внутрішньо конфліктні культурно-ментальні гібриди. Констатовано, що навіть з урахуванням усіх позитивних наслідків зробленого цивілізаційного вибору фактом залишається і те, що освоєння візантійського досвіду було дозованим і вибірковим.

Рассмотрены вопросы цивилизационного выбора, который сделала Киевская Русь с принятием христианства. Проанализированы особенности этого выбора. Охарактеризованы три возможных способа цивилизационного развития государства. Отмечено, что цивилизационныйвыбор князя Владимира был выбором не только определенного вектора развития (византийского), но и определенного способа вхождения в цивилизацию, а именно: избирательного заимствования отдельных элементов зрелой цивилизации и их постепенного приспособленияк сформированному жизненному укладу без существенного влияния на другие его компоненты. Освещен социокультурный раскол, усилившийся с принятием христианства и столкновением его с язычеством. Сосредоточено внимание на одной из линий раскола - правовой, суть которой заключалась в том, что византийские правовые нормы, разработанные на основе юридических абстракций, и нормы права русского, возникшие вследствие эмпирической классификации жизненных конфликтных ситуаций, сами такие ситуации нередко интерпретировали по-разному. Доказано, что христианство не вытеснило прежние языческие верования, а накладывалось на них, образуя различные внутренне конфликтные культурно-ментальные гибриды. Констатировано, что даже с учетом всех положительных последствий совершенного цивилизационного выбора фактом остается и то, что освоение византийского опыта было дозированным и выборочным.

The authors dwell on civilization choice which was made by the Kievan Rus with the adoption of Christianity. The Peculiarities of this choictt are being analysed. The socio-cultural split caused by the adoption of Christianity and its clash with paganism have been shown.

• Удод Ольга Анатоліївна (філологічні науки)
• Удод Олександр Анатолійович (медичні науки)
• Удод Олександр Андрійович (1957–) (історичні науки)
• Юрій Михайло Федорович (політичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"