Розглянуто зміст трудового навчання розумово відсталих дітей у контексті поглядів дефектологів на різних етапах розвитку школи: дореволюційному періоді, починаючи з засновника олігофренопедагогіки Е.Сегена, та післяжовтневому періоді (1918 - початок 1930-х рр.). Значну увагу приділено документам радянського періоду - положенням, інструкціям, постановам, програмам Наркомосу України, що сприяли створенню в Україні системи навчально-виховної роботи з розумово відсталими дітьми на основі принципів зближення школи з життям, поєднання навчання з виробничою працею. Розкрито значення Другого Всеросійського з'їзду з соціально-правової охорони дітей і підлітків (1924 р.) для розвитку теорії та практики трудового навчання розумово відсталих дітей. Окреслено причини поступової втрати допоміжною школою своєї специфіки. Наголошено на усвідомленні дефектологами України в цей період важливості розробки теоретичних засад і визначення нових принципів залучення таких дітей до трудової діяльності.

• Золотоверх Владлена Віталіївна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"