Розглянуто існуючі теорії ігор і загальну класифікацію ігор. Акцентовано увагу на типології мовних рольових ігор (РІ): за роллю вчителя, способом проведення, метою проведення, ступенем готовності до вільного спілкування в мовній ситуації (за Дж. Вінгейтсом) тощо. Розкрито методологічні засади використання РІ. Висвітлено дидактичну структуру РІ та характер взаємозв'язку незрячого школяра (як суб'єкта навчання) з основними структурними компонентами РІ (цілями, змістом, дидактичними умовами). Прокоментовано таблицю "Методична типологія мовних РІ", в якій РІ упорядковано за цільовим призначенням (соціально-побутові), рівнем самостійності школяра в мовному забезпеченні ролі (заданість, незаданість) та за суб'єктом керування (викладач, учень), та розміщено за принципом поступового наростання труднощів. Охарактеризовано стратегічні ігри та ігри-драматизації (театралізовані). Визначено діапазон, переваги та недоліки використання ігор. Підкреслено значення застосування у практиці навчання рольових, ситуаційно-рольових та імітаційних ігор.

• Тельна Ольга Анатоліївна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"