Теоретично обгрунтовано процес педагогічного спілкування як професійного феномену, як специфічної і неповторної форми навчальної взаємодії, співробітництва вчителя з учнями, батьками, колегами. Проаналізовано результати останніх досліджень і публікації з педагогіки й психології, в яких зосереджено увагу дослідників на спілкуванні як важливому компоненті загальної культури та однієї з умов самореалізації особи у стосунках з оточуючими людьми. Розкрито два основних підходи до розуміння суті поняття "ситуація спілкування", а саме: ситуація - це зовнішні умови життєдіяльності на певному етапі і як цілісна система суб'єктивних і об'єктивних елементів. Зазначено, що головне завдання спілкування в педагогічній діяльності - це розвиток тенденції до самоактуалізації вчителя і учня. Наголошено, що умовою оптимізації педагогічного спілкування є вибір такої його стратегії, яка адекватно відповідала б внутрішнім і зовнішнім факторам, що визначають вплив конкретної комунікативної ситуації. Актуалізовано проблему особистісної готовності вчителя до гуманістично спрямованої педагогічної комунікації. З урахуванням особливостей педагогічного спілкування, виділено мотиваційний, когнітивний та операційний аспекти готовності, які повинні бути втілені в особистісних якостях вчителя.

Теоретически обоснован процесс педагогического общения как профессионального феномена, как специфической и неповторимой формы учебного взаимодействия, сотрудничества учителя с учениками, родителями, коллегами. Проанализированы последние исследования и публикации по педагогике и психологии, в которых сосредоточено внимание исследователей на общении как важном компоненте общей культуры и одного из условий самореализации личности в отношениях с окружающими людьми. Раскрыты два основных подхода к пониманию сущности понятия "ситуация общения", а именно: ситуация - это внешние условия жизнедеятельности на определенном этапе и как целостная система субъективных и объективных элементов. Отмечено, что главная задача общения в педагогической деятельности - это развитие тенденции к самоактуализации учителя и ученика. Указано, что условием оптимизации педагогического общения является выбор такой его стратегии, которая адекватно отвечала бы внутренним и внешним факторам, определяющим влияние конкретной коммуникативной ситуации. Актуализирована проблема личностной готовности учителя к гуманистически направленной педагогической коммуникации. С учетом особенностей педагогического общения выделены мотивационный, когнитивный и операционный аспекты готовности, которые должны быть воплощены в личностных качествах учителя.

Theoretically grounded process of pedagogical communication as a professional phenomenon, as a specific and unique forms of academic collaboration, cooperation, teachers with students, parents, colleagues. Analyzed the latest research and publicationson pedagogy and psychology, which focused the attention of researchers to communicate an important part of general culture and one of the conditions of personal fulfillment in relationships with other people. Revealed two main approaches to understandingthe essence of the concept of "communicative situation", namely the situation - is external conditions of life at some stage and as a holistic system of subjective and objective elements. It is noted that the main task of communication in educational activities - a development trend towards self-actualization, teacher and student. Indicated that the condition for optimization is the choice of pedagogical communication such its strategy to adequately respond to internal and external factors that determine the influence of a particular communicative situation. Actualized the problem of personal preparedness for humanistic teachers aimed pedagogical communication. Based on the characteristics of pedagogical communication, highlighted the motivational, cognitive and operational readiness of the parties that should be embodied in the personal qualities of teachers.

• Хом'як Алла Петрівна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"