Розглянуто підходи до аналізу онтогенезу національної самосвідомості особистості: спільно-груповий та особистісно-типологічний. Відображення в єдності складного процесу оволодіння особою елементами етнічної культури, що допомагає їй стати повноцінним членом етносу, набути етнокультурної компетентності, визначається за допомогою терміна "етнізація". Відзначено, що результатом процесу етнізації є етнічна особа, тобто сукупність психологічних, моральних та інших якостей, що відображають її належність до певної етнічної культури, етносу. Питання про природу самосвідомості та її витоки з позицій культурно-історичної концепції Л. С. Виготського розглянуто в аспекті впливу соціокультурного середовища на її структуру, тип, характер розвитку. Акцентовано, що осмислити проблему самосвідомості намагався ще французький філософ Р. Декарт, який розглядав самосвідомість як внутрішнє споглядання суб'єктом змісту власного внутрішнього світу і пов'язував це з рефлексією. Дослідження активізувалися у зв'язку зі сформульованими Ю. В. Бромлеєм положеннями щодо структури етнічної свідомості, внутрішніх механізмів її розвитку та об'єктивних підстав її існування. Зауважено, що національні ознаки особистості слід розуміти не тільки як своєрідну виразність особи у відповідних діях, але і як сформованість особливого емоційно-психологічного феномену, котрий виступає своєрідним механізмом у прояві гідного шанування національних звичаїв, звичок, обрядів, традицій народу, що передбачає прагнення активно духовно відтворювати культурні багатства свого народу та засвоювати нові елементи національної культури.

• Соколова Вікторія Федорівна (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"