Генетичну структуру популяцій камси (Е. encrasicolus) проаналізовано з застосуванням генетико-біохімічних маркерів. Проаналізовано 1692 зразків камси з різних районів Чорного моря - біля берегів Болгарії, Туреччини, України та Грузії і 399 зразків з Азовського моря, зібраних в період з 1980 по 2006 роки. З застосуванням методів електрофорезу: електрофорезу в крахмальному гелі, вертикального електрофорезу у поліакриламидному гелі, ізоелектричного фокусування на пластинах з поліакриламид амфолиновим гелем. На основі довгострокового моніторингу частот алелей поліморфних локусів (EST-1* and EST-2*) неспецифічних естераз показано, що зимувальна міграція азовської камси може здійснюватися уздовж західного узбережжя Чорного моря. Генетичні дані показали, що біля берегів Синопа (Туреччина) поряд з чорноморською зимувала і азовська камса. Змішані популяції цих риб під час зимівлі виявлено як у берегів України, так і Грузії. Азовську камсу, поряд з чорноморською виявлено біля берегів Болгарії також у другій половині травня і червні. Генетичні маркери дозволяють припустити, що розмноження азовської камси може здійснюватися в північно-західній частині моря.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"