Викладено особливості застосування методу розгалужених траєкторій для математичної постановки задач оптимізації екологічного стану територій, що знаходяться під плановим техногенним впливом. Проведені математичні дослідження з проблеми керування екологічним станом територій, що техногенно навантажуються, які базувалися на зонуванні територій, побудові математичних моделей еволюції вектора екологічного стану зон у формі розривної системи (або системи з імпульсним впливом) за рахунок розширення вектора стану і керування, показали, що такий підхід дозволяє застосувати відомі прийоми пошуку оптимального керування розривними системами. Однак, зважаючи на велику кількість компонентів вектора стану екологічної системи (він може складати до декількох десятків тисяч) виникає необхідність такого представлення теоретичних результатів, щоб: вони легко інтерпретувалися для кожної зони та всієї техногенно території, що навантажується, у цілому; узагальнена модель техногенно навантаженої території легко піддавалася декомпозиції; обчислювальні процедури були малочутливими до неточності завдання параметрів процесів; параметри моделей можна було б ідентифікувати за допомогою асимптотично стійких оцінок. Задовольнити зазначені умови дозволяє пропонований метод розгалужених траєкторій.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"