Дослідження проведено у весняно-літній період на 3 групах медоносних бджіл карпатської породи, по 3 бджолосім'ї у групі. Бджоли контрольної (I) групи утримувались за стаціонарних умов з природним живленням. Бджоли II дослідної групи одержували, крім природного корму, борошно з бобів нативного сорту сої в кількості 200 г/бджолосім'ю/тиждень, а бджіл III дослідної групи підгодовували борошном сої трансгенного сорту в такій же кількості. Дослідний період тривав 35 діб з інтервалом підгодівлі 7 діб. Інтенсивність яйцекладки маток визначено з використанням стандартної рамки-сітки, квадратним січенням <$E5~times~5> см. Вимірювання проведено з інтервалом 12 діб з підрахунком площі запечатаного бджолиного розплоду і кількості відкладених яєць. Встановлено вірогідні різниці за інтенсивністю яйцекладки бджолиних маток II та III дослідних груп проти контрольної упродовж всіх 12-добових етапів дослідного періоду. За весь дослідний період бджолиними матками контрольної (I) - II та III дослідних груп відкладено відповідно: 54 432; 59 328 і 61 740 яєць. Кількість відкладених яєць у II та III дослідних групах за дослідний період була більшою на 9,0 та 13,4 % у порівнянні з контролем. Період післядії борошна сої характеризувався вірогідними різницями інтенсивності яйцекладки бджолиних маток II і III дослідних груп у порівнянні з контрольною I групою. Найвища інтенсивність яйцекладки бджолиних маток усіх трьох груп спостерігалась на III і IV етапах післядії. Встановлено кількісні відмінності відкладених яєць за весь заключний період матками контрольної (I) і II та III дослідних груп відповідно: 71 472; 76 104 (106,4 %); 80 016 (112,0 %). Показано, що за весь обліковий період кількість відкладених яєць бджолиними матками контрольної (I), II та III дослідних груп становила відповідно: 125 904; 135 432; 141 756 і була вищою до контролю у II групі на 7,6 % та III - на 12,6 %. За весь дослідний період кількість відкладених яєць на одиницю маси тіла маток контрольної групи (I) становила 259, а II і III дослідних відповідно - 272 і 297 і перевищувала контрольну на 4,6 - 10,5 і 10,1 - 18,5 %. Найвищі показники кількості відкладених яєць на одиницю маси тіла у заключний період відзначено на 36 і 48 доби у маток II і III дослідних груп - 7,1 і 7,7 та 7,1 і 7,8 шт/мг або 103,6 і 112,2 та 102,8 і 112,9 % до контролю.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Федорук Ростислав Степанович (1949–) (біологічні науки)
• Романів Любомир Ігорович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"