За допомогою клініко-рентгенологічного методу обстежено 120 хворих з різними видами переломів п'яткових кісток (ПК). З них було 78 чоловіків і 42 жінки віком від 5 до 85 років. У 24 хворих діагностовано поздовжні переломи, у 33 - поперечні, у 29 - компресійні і у 34 - багатоуламкові переломи. Віддалені результати вивчено терміном від 6 тижнів до 20 років після травми. Для цього використано стандартну, первиннозбільшену і мікрофокусну рентгенографію, а також комп'ютерну томографію кісток стопи. Віддаленні результати суттєво залежать від виду перелому і тактики лікування. З позиції експертизи непрацездатності травма стопи може стати причиною ускладнень як у вигляді виникнення патологічного стану (75 хворих), так і розвитку патологічного процесу (29). Поздовжні переломи (вертикальні, горизонтальні) потребують хірургічної корекції. У 20 хворих з 24 обстежених ПК через 15 - 20 років була деформована. Поперечні переломи ПК частіше діагностуються у дітей і, як правило, зростаються без наступної деформації (12 хворих). У випадках, коли лінія перелому перетинала ростковий хрящ, через 5 - 10 років виявляли деформованим горб ПК (10 хворих). Компресійні і уламкові переломи ПК рідко бувають ізольованими. Вони часто поєднуються з переломами таранної (14), човникоподібної або кубоподібної кісток (16). Віддалені результати через 10 - 15 і 20 років проявляються вираженою деформацією кісток стопи (18 хворих), дегенеративно-дистрофічними змінами в суглобах (35) або виникненням анкілозу (9 хворих).

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"