Термобарометрія ксенолітів з 39 кімберлітів Євразії, Африки та Північної Америки показала, що в більшості випадків найглибший ксеноліт, а отже, і всі інші, захоплюється в межах деплетованої літосфери, звідки виходить, згідно з петролого-геохімічними даними, що джерела кімберлітів розміщуються поблизу або в межах деплетованої літосфери. З даних термобарометри випливає також, що зі збільшенням референтного теплового потоку (РТП) на поверхні, що характеризує літосферну геотерму, глибина найглибшого ксеноліту зменшується. Досліджено умови формування реологічного підшару на літосферно-астеносферній межі та показано, що мантійна конвекція досягає підошви деплетованої літосфери "кратонної" потужності (<$E symbol У~130~-~150> км) протягом усієї постархейської історії Землі. В цьому разі реологічний підшар частково проникає в літосферу, викликаючи поблизу її підошви горизонтальні зміщення. Певно саме у зазначеній зоні виникають сильно деформовані породи, з яких захоплюються найбільш глибинні ксеноліти зі слідами значної зсувноїдеформації. Передбачуваний геодинамічною моделлю зв'язок між потужністю деплетованої літосфери та РТП добре узгоджується з результатами термобарометри. В цілому, ці результати підтримують модель походження кімберлітів, яка передбачає, що кімберлітовий магматизм ініціюється "головою" мантійного плюму, яка, розтікаючись, наслідує рельєф підошви літосфери, метасоматизуючи останню і викликаючи появу розплавів, склад яких залежить від тиску. Зокрема, за умов низів літосфери кратонів розплави мають кімберлітовий склад.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Арясова Ольга Вікторівна (фізико-математичні науки)
• Хазан Яків Мойсейович (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"